Паризька гармата: символ прогресу та руйнації

У Першій світовій війні, коли новітні технології озброєння розвивалися стрімкими темпами, Німеччина створила незвичайну артилерійську установку — Паризьку гармату. Ця зброя мала стати символом військової могутності Німеччини та була призначена для того, щоб завдати Франції не лише матеріальних, але й моральних втрат. Паризька гармата, відома також як “Кайзер Вільгельм”, була здатна обстрілювати Париж з відстані понад 120 км. і стала найбільшою гарматою Першої світової війни. Паризька гармата, хоч і не мала значного військового впливу на результат війни, стала одночасно зразком технічного прогресу та безглуздої жорстокості війни.

Після початку Першої світової війни німецькі інженери намагалися створити артилерію, яка могла б вражати важливі цілі на великій відстані. Ідея обстрілу Парижа з’явилася як відповідь на складну ситуацію на фронті, коли намагання зламати французьку оборону не давали бажаних результатів. У розробці гармати брали участь компанія Krupp і кращі фахівці у галузі артилерійських систем. Паризька гармата мала унікальні технічні характеристики для свого часу:

Калібр: спочатку 210 мм, але згодом зменшений до 211 мм через швидке зношування ствола.
Довжина ствола: близько 34 метрів, що робило її найдовшою артилерійською гарматою у світі на той час.
Вага снаряда: близько 94 кг.
Дальність стрільби: до 130 км.
Висота польоту снаряда: до 40 км.

Для того, щоб снаряд досягнув таких відстаней, йому потрібно було досягати швидкості понад 1600 м/с. Гармата використовувала особливий пороховий заряд, який давав значну початкову швидкість, але разом з тим швидко зношував ствол, тому після кожного пострілу калібр гармати поступово змінювався, і доводилося використовувати різні снаряди. Гармата потребувала спеціальної залізничної платформи для перевезення та великої кількості людей для обслуговування.

Перше використання Паризької гармати відбулося в березні 1918 року. Снаряд впав на Париж, викликавши паніку серед місцевого населення. Німецькі війська продовжували обстріли з перервами протягом кількох місяців. Загалом було здійснено понад 300 пострілів, які призвели до значних руйнувань. Найжахливіший обстріл стався 29 березня 1918 року, коли снаряд влучив у дах церкви Сен-Жерве і Сен-Проте , в результаті чого дах завалитися на парафіян, які були в цей час на службі. Загалом загинула 91 особа, 68 отримали поранення.

Пошкоджена будівля церкви після обстрілу Паризькою гарматою

Наприкінці війни гармата була вивезена до Німеччини й згодом знищена.

Вертушка Паризької гармати захоплена військами США