“Бій під аплодисменти” за станцію Вознесенськ

15 квітня 1920 року під час Першого зимового походу, підрозділ Чорних запорожців під командуванням Петра Дяченко, зайняли вузлову залізничну станцію Вознесенськ на Миколаївщині. Станція контролювалася силами більшовиків що переважали, охоронялася двома бронепоїздами, на самій станції знаходились великі запаси озброєння, ще царської армії часів Першої світової війни. Тому здобути цю станцію було вкрай важливо.

Українські загони підішли до станції майже без зброї та набоїв. 15 квітня невеликий загін Чорних запорожців, під командуванням хворого на тиф Петра Дяченко, який ледь тримався на ногах, відважилися на штурм станції, де були більшовики озброєні до зубів. Українські війська опинились у складній ситуації. Спритність та винахідливість були на їхньому боці – для створення ілюзії інтенсивного вогню з рушниць українські воїни почали інтенсивно плескати в долоні, відтворюючи таким чином звуки пострілів і створюючи у супротивника враження чисельної переваги. Саме від цього епізоду і походить подальша назва бою.

В ході штурму відважні Чорні запорожці підбили один з бронепоїздів, блискавично захопивши станцію. Після бою українські воїни самі були вражені таким успіхом, учасник бою, кулеметник Петро Первухин, згадував: «Один упав на коліна і обіймає кулемет та плаче як мала дитина. Інші… підіймають руки вгору, до Бога, плачуть з радости та моляться… Були й такі, що, обладувавшись набоями, кричали: „Тепер ходіть! Хоч із самим чортом, не то що із Троцьким, дамо собі раду!“ … Цієї картини не можу описати, бо і сам з радости не знав, що роблю. Напевно, коли б мій батько тоді побачив мене, то сказав би: „О Боже, здуріла дитина!“».

Взяття станції Вознесенськ мало велике моральне та військове значення. В результаті бою, Чорні запорожці захопили важливу залізничну станцію, вбили 250 червоноармійців, 400 поранили та взяли в полон, захопили 2 мільйони рушничних набоїв, 32000 гарматних, 28 гармат, 5000 рушниць, 4 кулемети.

На фото зображена стара будівля станції Вознесенськ.
(Джерело: shukach. com)