Зелений Клин: українці на далекому сході

Перші українські переселенці почали з’являтись на даній території ще у ХVIII сторіччі, коли на далекий схід було вислано учасників Гайдамацького руху. Розселення українців у цьому регіоні продовжилось протягом усього ХІХ століття. Території Далекого Сходу які заселяли переважно українці отримали назву Зелений Клин. Ця територія простягається між річкою Амур та Тихим океаном, площею близько 1 млн км². За деякими даними українське населення складало в XIX столітті близько 40 % усього населення далекого сходу, за даними перепису 1926 в Зеленому Клині мешкало 303 000 українців, або 24,5 % усього далекосхідного населення. Українське населення регіону зберігало культурну та національну ідентичність, використовувало українську мову, вшановувало традиції, розвивало культуру. Така окремішність українців призвела до розвитку національно-культурного руху, створення українських громадських та культурних організацій, діяльності українських театрів, читалень, формування українських профспілок.

Джерело карти: wikipedia

Після лютневої революції 1917 року у містах та селах регіону починають виникати українські національні Ради, які ставили перед собою завдання організувати систему самоврядування українського населення. Найвищим органом самоврядування українців Далекого Сходу з усіх питань національно-громадського життя була Українська Далекосхідна Крайова Рада. Виконавчим органом Української Далекосхідньої Крайової Ради спочатку був Тимчасовий Далекосхідній Український Крайовий Комітет на чолі з Онисимом Ступаком. Пізніше, 12 квітня 1918 року було обрано Український Далекосхідній Секретаріат. Головою Секретаріату став Юрій Глушко-Мова.

Юрій Глушко-Мова

Юрій Глушко (псевдонім Мова) – український громадський діяч, один з організаторів українського національно-культурного та політичного життя на Зеленому Клині – території далекого сходу, які протягом 18-19 ст. були заселені українцями.

Юрій Глушко народився 16 квітня 1882 року на Чернігівщині. Закінчив Київське технічне залізниче училище. Працював на Східно-Китайській залізниці, з 1907 року у Владивостоці. Організовував у Владивостоці українські культурницькі та громадські організації, виступав як актор і режисер в українських виставах, друкував статті про життя українців на Зеленому Клині у київській газеті “Рада”. В роки революції активно включився в українське політичне життя регіону, ініціював 4-й (Надзвичайний) Український Далекосхідний з’їзд на якому був обраний головою Українського Далекосхідного Секретаріату. Створив у Владивостоці 1-й Ново-Запорізький курінь вільного козацтва. Після встановлення влади більшовиків був заарештований та засуджений до 3 років позбавлення волі. На початку 1930-х років нелегально виїхав до України. Працював інженером. Восени 1941 року брав участь в роботі Української Національної Ради. Помер Юрій Глушко в 1942 році в Києві.

30 травня 1919 року Другою сесією Української Далекосхідної Крайової Ради була прийнята Конституція національно-культурної автономії (самоврядування) українства на далекому сході. Згідно з документом, українці далекого сходу визнаються частиною «особливої української самостійної нації», які належать до української національно-культурної автономії далекого сходу. З повним текстом конституції ви можете ознайомитися в нашому цифровому архіві.

Після остаточної перемоги більшовиків та закріплення іх влади в регіоні, українській автономний рух був згорнутий, багато українських діячів були репресовані.

Українська демонстрація у Владивостоці.
(джерело: wikipedia)