Головна » Історія України » Справа «Об’єднання українських націоналістів»: міфічний заколот і справжні жертви
Справа «Об’єднання українських націоналістів»: міфічний заколот і справжні жертви
13-15 грудня 1934 року виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР, що засідала у Києві, розглядала справу “Об’єднання українських націоналістів”. Військову колегію Верховного суду СРСР в цей час очолював Василь Ульріх, радянський державний діяч, керівник системи військового трибуналу СРСР, один з головних організаторів масових сталінських репресій.
По сфабрикованій справі проходило 37 осіб, серед яких були викладачі, співробітники бібліотек та інститутів, відомі українські діячі культури та письменники. Їх звинувачували в участі у міфічній контреволюційній організації, яка планувала теракти проти радянського уряду та готувала антирадянський заколот.
1 грудня 1934 року Центральний виконавчий комітет СРСР ухвалив спеціальну постанову, яка вносила зміни до кримінально-процесуального кодексу та значно прискорила розгляд справ. Нововведення передбачали завершення слідства за 10 днів, розгляд справ без участі сторін, позбавлення права на касацію та помилування, а також негайне виконання вироків.
Такі зміни до кримінально-процесуального кодексу були ініційовані після вбивства Сергія Кірова, радянського політичного та державного функціонера, члена ЦК компартії, 1-го секретаря Ленінградського міського комітету ВКП(б), яке відбулося 1 грудня 1934 року. Сталін використав вбивство Кірова як привід для масових репресій і як політичний сигнал для початку заздалегідь підготовленого “Великого терору”. Під виглядом боротьби з “ворогами народу” усувалися всі небажані для режиму, незалежно від їхньої реальної причетності до змови чи злочинів. Ця хвиля репресій увійшла в історію як “Кіровський набір” — черговий етап радянських чисток.
28 обвинувачених були засуджені до розстрілу, інші ж отримали тюремні строки. Серед розстріляних були такі відому українські поети, письменники, драматурги: брати Іван та Тарас Крушельницькі, Михайло Лебединець, Григорій Стрілець (Косинка), Дмитро Фальківський, Кость Буревій, Михайло Оксамит, Олекса Влизько.
Вирок по справі був опублікований в харківській газеті “Червоне знамя” 18 грудня 1934 р.
Вважається, що вирок було виконаного 15 грудня 1934 року у підвалі будівлі колишнього Інституту шляхетних панянок, де в той час розташовувалося управління Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) УРСР. Пізніше будівлю займав Жовтневий палац, нині – Міжнародний Центр культури та мистецтв.
Засуджені за справою про «Об’єднання українських націоналістів» були реабілітовані в 1950-х роках під час «Хрущовської відлиги».
На фото нижче ухвала Військової колегії Верховного Суду СРСР від 1957 року про скасовування вироку та закриття справи по деякім зі звинувачених за відсутності складу злочину.
