Смерть Гітлера: правда чи міф?

30 квітня 1945 року, коли радянські війська вже штурмували Берлін, Адольф Гітлер разом із Євою Браун покінчили життя самогубством у своєму бункері під Рейхсканцелярією. За порадою свого лікаря Гітлер випив ампулу з ціанідом і застрелився, а Єва Браун випила лише ціанід. За офіційною версією їхні тіла спалили в дворі бункера, як того вимагав сам фюрер. Але теорії змови не змусили себе чекати. Відразу після війни з’явилися чутки, що Гітлер міг утекти — спершу до Іспанії, потім до Аргентини.

Дивні деталі:

Радянська влада довгий час не показувала жодних доказів смерті Гітлера. Сталін навіть заявляв, що він міг утекти.

Череп, який довго зберігався як “череп Гітлера”, за результатами аналізу ДНК у 2009 році виявився жіночим.

Втеча до Аргентини?

Розсекречені документи ФБР згадують “очевидців”, які начебто бачили Гітлера в Південній Америці після 1945 року.

За однією з версій, він жив у Патагонії, у маєтку, побудованому для нацистських втікачів.

Деякі дослідники вважають, що нацистська організація “ODESSA” допомагала втекти високопосадовцям Третього Рейху через Іспанію до Латинської Америки.

Що говорить наука?

У 2000-х французькі судмедексперти дослідили щелепу, яку зберігало КДБ. Вона повністю збіглася з зубними картами Гітлера, підтвердженими його стоматологами.

Але популярність версій про “втечу” досі живе — їх підтримують теорії змови, фільми, серіали й деякі “документальні” розслідування.