Партія Міллі-Фірка: як народжувався кримськотатарський рух у добу революції (1917–1920 роки)

Міллі-Фірка, (кримськотатар. народна партія) – політична партія кримських татар. Сформувалась навесні-влітку 1917 року в Криму. Стала ключовим ідеологічним і організаційним центром кримськотатарського національного руху. Партійним виданням стала газета «Міллет», що виходила у 1917–1920 роках.

Заснування партії відбулося за ініціативою Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого комітету, або Мусвиконкому. До складу Центрального комітету, який ще називали «Загальним центром», увійшли відомі діячі кримськотатарського руху– Челебієв, Сейдамет, Айвазов, Хаттатов, Озенбашли, Аблаєв і Хільмі. Основні правила функціонування партії були викладені в «Партійній інструкції». Стати її членом міг виключно кримський мусульманин віком від 18 років, який дотримувався партійної лінії, не мав судимостей та не був помічений у негідних вчинках.

Дж. Сейдамет (ліворуч) і Н. Челебієв

Програма партії передбачала федеративний устрій для нової Росії, де Кримська республіка мала б права автономії, а також націоналізацію казенних, поміщицьких земель, соціалізацію підприємств, розширення демократичних свобод, рівність прав жінок і створення національних збройних сил. Партійне гасло «Крим для кримців» (мешканців Криму) виражало прагнення до незалежної, багатонаціональної держави на Кримському півострові.

У липні 1917 Сейдамет і Озенбашли відвідали Київ, де провели переговори з керівництвом Центральної Ради.

Джафер Сейдамет — кримськотатарський письменник, громадський діяч, один із лідерів та ідеологів національновизвольного руху кримських татар в своїх спогадах про національно-визвольні змагання 1917 року писав: «Ми уважно відстежували структуризацію
національного руху України, заснування Центральної Ради, дії українців по реалізації територіальної автономії і, нарешті, створення національного уряду. Анархія, що підступала звідусіль, наочно доводила безпідставність наших намірів зберегти свою країну на договірній основі з росіянами, із російськими органами влади, — це поставило нас перед необхідністю більш ретельного вивчення національного руху українців».

У грудні 1917 на першому Курултаї кримськотатарського народу (національний з’їзд кримських татар), який проходив з 9 грудня по 26 грудня 1917 року в Ханському палаці в Бахчисараї, була проголошена Кримська Народна Республіка, і сформований уряд – «Директорія» під керівництвом Челебієва. Окрім того, були створені національні військові підрозділи.

Учасники Першого Курултаю кримськотатарського народу. Грудень 1917 року.

13 січня 1918 року більшовицькі війська увійшли до Сімферополя, змусивши Джеміль Сейдамета виїхати до Туреччини, тоді як Челебієва було заарештовано і згодом убито. У березні 1918 року партію офіційно розпустили, але після падіння більшовицької влади вона знову відновила свою діяльність. За режиму Врангеля партія діяла підпільно, підтримуючи партизанський рух. Наприкінці 1920 року ліва частина партії почала співпрацювати з більшовиками, у той час як праві члени, після поразки Білого руху, емігрували з Криму. Через два тижні після того, як більшовики захопили Кримський півострів, партію було остаточно розпущено. Протягом наступного десятиліття майже всі члени Міллі-Фірка, які залишилися в Криму, зазнали репресій з боку комуністичної влади.

Перший Курултай кримськотатарського народу. Грудень 1917 року.