Квітень 1917: запуск української державності.

19 квітня 1917 року розпочав роботу Всеукраїнський національний конгрес. Одним із головних його завдань було вирішення питання державного устрою України та затвердження Центральної Ради як загальноукраїнського представницького органу. Тому на з’їзд було запрошено представників з усіх регіонів України.

У повідомленні про скликання з’їзду зазначалося: «Українці! Скільки де вас є — організуйтеся, виберіть одного чи двох ваших представників від кожної організації, і хай вони їдуть у Київ на Всеукраїнський з’їзд».

Конгрес проходив у залі Купецького зібрання (тепер — Національна філармонія України). На ньому були присутні представники з усіх українських губерній, українці різних соціальних верств і професій, представники більшості українських політичних партій і громадських організацій. Було зареєстровано близько 1500 учасників.

Будівля Купецького зібрання де проходив Конгрес

На конгресі було ухвалено резолюції про створення національно-територіальної автономії України, Крайової ради та визначення кордонів України. Конгрес затвердив норми обрання до УЦР: дві третини представників — від губерній і міст, третина — від київських українських організацій та інших центральних установ.

“Тимчасовий уряд мав тенденцію відкладати усе до Установчих зборів і туди пакував українську справу в комплексі національного питання взагалі. Але справи Фінляндії, Польщі, Полудневого Кавказу він признавав настільки ясними самі собою, що уважав можливим негайно, своєю властю декретувати їм політичні права, не чекаючи Установчих зборів. Нам, значить, треба було продемонструвати загальнонародний імперативний характер українських домагань, можливо яскраво і недвозначно … Через голови наших київських неприятелів і клеветників нам треба було показати не тільки Тимчасовому урядові, а всьому російському громадянству, що наші домагання — се домагання загальні, народні, і народ чекає їх сповнення нетерпеливо, бере до серця кожну проволо́ку, і жартувати таким відкладанням „до Установчих зборів“, котрі невідомо коли відбудуться, се річ не зовсім безпечна”.

Михайло Грушевський

Було проведено вибори до Центральної Ради з метою перетворення її з вузької громадської організації на державний представницький орган України. У результаті було обрано склад УЦР у кількості 118 осіб із правом розширення на 15 %, щоб охопити представників національних меншин. Головою Центральної Ради обрано Михайла Грушевського, а його заступниками — Володимира Винниченка і Сергія Єфремова.

Сергій Єфремов