Капітуляція Японії: фінал Другої світової війни

2 вересня 1945 року о 9:04 ранку за токійським часом в Токійській затоці на борту лінкора «Міссурі» було підписано Акт про капітуляцію Японії, що остаточно завершив Другу світову війну.

Від японської сторони документ засвідчили підписами міністр закордонних справ Мамору Сіґеміцу (представляв імператора та уряд) і начальник Генерального штабу Йосідзіро Умедзу (від імені Імперської ставки).

Союзники ж були представлені широким колом високопоставлених осіб: першим підпис поставив генерал армії Дуглас Макартур як Верховний головнокомандувач союзних сил. За ним — адмірал флоту США Честер В. Німіц; генерал Сюй Юнчан від Республіки Китай – на чолі з урядом Чан Кайші (нинішній Тайвань), а не Китайська Народна Республіка, яка з’явилася пізніше; адмірал сер Брюс Фрейзер від Великої Британії; генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко (СРСР), а також представники Австралії, Канади, Франції, Нідерландів та Нової Зеландії.

---

На фото генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко на борту лінкора «Міссурі» підписує Акт про капітуляцію Японії. 2 вересня 1945 року.

Кузьма Дерев’янко був українцем за походженням. Народився майбутній генерал-лейтенант у 1904 році в селі Косенівка (нині Черкаська область). Військову освіту здобував у Києві та Харкові, а згодом, у 1933 році, вступив до Східного факультету Військової академії імені Фрунзе. Саме там удосконалив англійську та опанував японську мову. Кузьма Дерев’янко ніколи не соромився свого коріння. Навпаки — підкреслював, що він українець, і часто розмовляв рідною мовою.

І досі тривають дискусії, чому саме Дерев’янкові доручили представляти СРСР під час підписання Акту капітуляції Японії. Одне з пояснень — його українське походження. Тоді вже активно відбувався процес формування Організації Об’єднаних Націй. СРСР прагнув посилити свій вплив, домігшись входження України та Білорусі до числа країн-засновниць. Підпис українця під таким важливим документом мав символічно підтвердити це право і остаточно зняти сумніви щодо місця України у міжнародній організації.

Є й більш просте пояснення: серед радянських генералів було небагато тих, хто знав японську, тому українське походження Кузьми Дерев’янка могло бути лише збігом. Це питання й досі залишається відкритим, і однозначної відповіді ми не маємо навіть сьогодні.