Омелян Огоновський — дослідник української мови

Омелян Огоновський (1833 – 1894) — український філолог, літературознавець і громадський діяч.
Він здобув ґрунтовну освіту, вивчаючи теологію у Львівському університеті, де отримав ступінь доктора філософії. Його внесок у науку полягав у систематичному дослідженні української мови. Учений простежував її еволюцію від давньоруських часів до кінця XIX століття, доводячи безперервність цього процесу. У своїх працях він відстоював самобутність і народнорозмовну основу української мови.

У 1867 році очолив кафедру руської філології Львівського університету. У 1877 році його обирають деканом філософського факультету Львівського університету. З 1881 року –  член-кореспондент Польської Академії наук. З 1888 року – професор Львівського університету. 

Омелян Огоновський також зробив величезний внесок у розвиток українського громадсько-політичного життя — був членом-засновником Народної Ради та Товариства імені Шевченка.

Він є автором низки підручників: «Граматика руського язика» (1889), «Studien aus dem Gebiete der ruthenischen Sprache» (1880), «Історія літератури руської» (ч. 1–4, 6 випусків, 1887–93).
Огоновський також видав «Слово о полку Ігоревім» (1876) і «Кобзар» Т. Шевченка у двох томах (1893).

Автор поеми «Хрест» (1860), драм «Гальшка Острозька» (1881), «Федько Острозький» (1882).