Анархісти, боротьба за права трудящих, кривавий мітинг – коротка історія появи свята 1 травня.

Конфлікт між робітниками та поліцією в Чикаго почався задовго до мітингу на Хеймаркет-сквері. У той час робітники мали працювати 10-12 годин на день, а деякі фабрики та заводи навіть вимагали 14-годинних робочих днів. У відповідь на це робітники почали організовуватись та вимагати скорочення робочого дня до 8 годин. До суто економічних вимог поступово почали додаватися і політичні – знищення капіталістичної системи та панування одного класу над іншим. При цьому лідери робочих гуртків, різних організацій дедалі більше радикалізувалися у своїх вимогах, закликаючи робітників озброюватись та готуватися до справжньої боротьби за свої права. Найбільш радикальними у робочому середовищі були анархісти. У 1886 році Американська Федерація Праці проголосувала за проведення національного страйку 1 травня 1886 року.

Чикаго був одним із найбільших промислових центрів, що увібрав у себе велику кількість пролетаріату зі США та Європи (особливо з Німеччини). Сильні позиції в профспілковому русі Чикаго займали анархісти, які до весни 1886 поширювали серед робітників прокламації з подібними закликами: “Вимагайте скорочення робочого дня зі зброєю в руках, щоб гідно зустріти кривавих псів капіталізму – поліцію та ополчення”.

1 травня 1886 року відбулися масові страйки у Чикаго та інших містах країни. У Чикаго приблизно 40 тисяч робітників вийшли на вулиці, вимагаючи восьмигодинного робочого тижня. Мітинг пройшов без інцидентів, однак у наступні дні, напередодні мітингу на Хеймаркет-сквер, напруженість між робітниками та поліцією зросла.

3 травня в районі фабрики механічних жниварок МакКорміка сталася сутичка між робітниками та поліцією, в результаті якої загинули двоє робітників і кілька поранено. Раніше власник фабрики звільнив усіх робітників, які взяли участь у страйку і поставив до верстатів штрейкбрехерів (так називали робітників найманих на стороні під час страйку, які відмовляються брати участь у страйку та підтримувати страйкарів та займали бік адміністрації). Звільнені зібралися біля воріт заводу і накинулися на штрейкбрехерів, що виходили після роботи. У конфлікт втрутилася поліція, у результаті все закінчилося стріляниною та вбивством кількох робітників.

Ця ситуація призвела до ще більшої напруженості та мітингу на Хеймаркет-сквері 4 травня. Мітинг був організований лідерами робітничих організацій у Чикаго, які були у більшості анархістами. Напередодні мітингу робітники газети Чикаго писали: “Вчорашнє масове вбивство було б неможливим, якби замість каменів робітники оборонялися гарною зброєю і хоча б однією динамітною бомбою”.

Мітинг проходив мирно, незважаючи на очікування, на площу з’явилося не так багато людей, на мітингу навіть був присутній мер Чикаго, який спостерігав за порядком. Все було спокійно, один оратор змінював іншого, настав пізній вечір, починав накрапувати дощ, учасники мітингу потроху розходилися, як раптом мітингувальників зоточив загін поліції з вимогами негайно припинити мітинг і піти всім. Між поліцейськими та одним із ораторів зав’язався напружений діалог, під час якого мітингувальники погодилися йти, коли раптом невідомий кинув у натовп вибуховий пристрій, через який загинули один поліцейський і кілька людей було серйозно поранено. Після цього поліція почала стріляти у натовп, що призвело до ще більшої кількості жертв.

Картина яка зображує події 4 травня 1886 року

Події на Хеймаркет-сквері викликали гнів і обурення у суспільстві та призвели до арештів та подальшого процесу над лідерами робітничого руху. Газета “Нью-Йорк таймс” в ті дні писала: “Гниле дерево анархістських теорій принесло криваві плоди в Чикаго. На ранній стадії загострення анархізму допомагає картеч. А для профілактики поширення хвороби гарні розумні дози прядив’яної мотузки”. Внаслідок поліцейської операції в Чикаго було заарештовано кілька сотень людей, 8 членів анархічних організацій постали перед судом. Не одному з них суд так і не зміг пред’явити безпосередню провину в подіях на Хеймаркет-сквері, але всі вони були засуджені за публічні заклики до збройного повстання і незаконної зміни влади, при арешті у них знайшли зброю, а один тримав хімічну лабораторію, в якій виготовляв бомби. За результатами суду 4 підсудні були повішені, решта отримали тюремні терміни. Хто ж кинув бомбу 4 травня 1886 достовірно не відомо і до цього дня.

Анархісти які стали жертвами 4 травня 1886 року

На згадку про події початку травня 1886 року у Чикаго на Паризькому конгресі II Інтернаціоналу (міжнародне об’єднання соціалістичних партій), що проходив 1889 року, 1 травня було встановлено як день міжнародної солідарності робочих.

Пам’ятник мученикам Хеймаркет