Всеукраїнський з’їзд рад та перший український радянський уряд
17 грудня 1917 року відбувалися події, які мали вирішальний вплив на подальшу історію України. Цього дня у Києві більшовики організували Перший Всеукраїнський з’їзд рад з метою встановлення радянської влади на території України.
Однак українські есери, спираючись на свій вплив в Селянській спілці, викликали до з’їзду делегатів, прихильних до Української Центральної Ради. Також на з’їзді була присутня велика кількість представників українських військових організацій. Кількість прихильників УЦР на з’їзді значно перевищила чисельність більшовиків, що призвело до того, що більшість з двох тисяч делегатів висловили підтримку Центральній Раді.
Також делегатам з’їзду був зачитаний «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради», у разі невиконання яких російський більшовицький уряд вважав Центральну Раду у стані війни з собою. Оприлюднення цього документу не додало підтримки більшовикам на з’їзді. Делегати з’їзду майже в повному складі осудили ультимативний більшовицький маніфест та підтримали УЦР.
Біля входу до будівлі педагогічного музею, де працювала Центральна Рада. 1917 рік.
Унаслідок цього рішення 124 більшовиків під керівництвом Володимира Затонського залишили з’їзд та відправилися до Харкова. У Харкові вони об’єдналися з делегатами Третього з’їзду Рад Донецького та Криворізького басейнів. Ця об’єднана група, налічуючи близько двохсот делегатів, 25 грудня оголосила Україну республікою рад робітничих, солдатських та селянських депутатів.
Харків у той час перебував під контролем тридцяти тисячної російської Червоної Армії, керованої Володимиром Антоновим-Овсієнком. Невдовзі в Харкові був обраний Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет та сформований Народний секретаріат, фактично перший уряд радянської України.
