Український високий педагогічний інститут імені М.Драгоманова. Коротка історія.
Український високий педагогічний інститут імені М.Драгоманова — вищий педагогічний заклад, відкритий у липні 1923 в Празі (Чехословаччина) з ініціативи Українського громадського комітету в Чехословаччині й за фінансовою підтримкою уряду Чехословаччини. При заснуванні інституту на нього покладалося завдання підготовки вчителів для українських шкіл нижчого типу і для позашкільної освіти.
Інститут відкрився у складі 3-х відділів: 1) літературно-історичного (з підвідділами мови та літератури; історії і суспільних наук); 2) природничо-географічного; 3) фізично-математичного. Невдовзі два останні відділи були об’єднані в один — математично-природничий, а в 1924 р. почав діяти новий — музично-педагогічний відділ (з вокальним та інструментальним підвідділами). Інститут мав 39 кафедр, при окремих відділах були створені кабінети, лабораторії, семінари.
Слухачі поділялися на студентів-стипендіатів і студентів-“допомоговців”. Останніх було дуже мало. Вони не одержували державних стипендій, а лише невелику грошову допомогу за рахунок самооподаткування персоналу інституту.
Першим ректором УВПІ (до 1925 — директором) був Л.Білецький; його наступниками — В.Сімович (1926—30 і 1933) та В.Гармашів (1930—33).
Професорсько-викладацький склад інституту складався з 92 осіб.
Засноване при інституті видавниче товариство “Сіяч” видало 44 книги його співробітників, у т. ч. підручники.
Інститут був розформований на початку 1933 через вичерпання фінансових засобів і припинення дотацій з боку чехословацького уряду.
Бібліотека інституту налічувала майже 11 тис. томів різних книг. По ліквідації інституту його бібліотечні фонди були передані до Слов’янської бібліотеки в Празі. Більшість з них сьогодні зберігається в Національній Бібліотеці Чеської Республіки.
Більш детально про історію інституту ви можете почитати в книзі Івана Мирного “Український Високий Педаґоґічний Інститут ім. М. Драгоманова 1923-1933 (історія Інституту)”, виданою видавництвом інституту в 1934 році. Іван Мирний – український політичний діяч. У період Гетьманату і Директорії УНР очолював канцелярію Міністерства закордонних справ України. Був членом Української партії соціалістів-федералістів. Після еміграції проживав в Празі, був директором канцелярії інституту.
З книгою ви можете ознайомитися в нашій цифровій бібліотеці.
Література:
1.Мірний І. Український високий педагогічний інститут імені М. Драгоманова 1923—1933. (Історія інституту) – Прага, 1934 (Джерело: Національна Бібліотека Чеської Республіки)
2.Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2019.