Спекотне літо 1991 та “котлета по-київськи” Джорджа Буша
Наприкінці липня 1991 року президент США Джордж Буш здійснив візит до СРСР. 30-31 липня він провів перемовини з Михайлом Горбачовим, а 1 серпня виступив в Києві. Візит президента США увійшов в історію саме виступом Джорджа Буша у Києві, перед депутатами Верховної Ради Української РСР. Текст промови написала Кондоліза Райс — пізніше Державна секретарка США за президента Джорджа Буша-молодшого.
Буш у Києві хотів надати підтримку перш за все президенту СРСР Михайлу Горбачову. В промові він закликав українських політиків не поривати з СРСР, застерігав українців від “самовбивчого націоналізму”.
Історик Сергій Плохій зазначає, що США мали наступну модель переформатування СРСР: Балтійські республіки залишають Радянський союз, Україна — залишається. Радянський Союз на чолі з Горбачовим на міжнародній арені зостається, як молодший партнер США. Саме такою була ідея промови Буша.
Наведемо декілька уривків з промови Буша 1 серпня 1991 року:
“Дехто закликає Сполучені Штати зробити вибір між підтримкою Президента Горбачова і підтримкою тих лідерів по всьому СРСР, хто прагне до незалежності. Я вважаю, що це неправильний вибір. Відверто кажучи, Президент Горбачов домігся разючих речей і цілями його політики гласності, перебудови і демократизації є свобода, демократія і економічна свобода. Ми будемо підтримувати як можна більш міцні відносини з радянським урядом Президента Горбачова, однак ми також цінуємо і нові реалії в житті в СРСР. І тому ми, будучи самі федерацією, хочемо хороших відносин, кращих відносин з республіками”.
“Отже, дозвольте доповнити мої висловлювання в Москві і більш докладно описати те, що американці мають на увазі, коли ми говоримо про свободу, демократію та економічної свободи. Ніякі інші терміни не спотворювалися більш регулярно і більш цинічно, ніж ці. Протягом усього цього століття деспоти вбиралися в демократів. Тюремники видавали себе за визволителів. І ми можемо відновити віру в правління лише шляхом відновлення справжнього сенсу цих концепцій. Я б не хотів, щоб мої слова сприймали як нотацію, проте дозвольте почати з широкого терміна “свобода””.
“…свобода — це не те ж саме, що незалежність. Американці не будуть підтримувати тих, хто шукає незалежності, щоб замінити радикальну тиранію місцевим деспотизмом. Вони не допомагатимуть тим, хто сприяє самогубному націоналізму, побудованому на засадах етнічної ненависті. Ми підтримаємо тих, хто хоче побудувати демократію”.
“Республіки цієї країни мають великі торговельні зв’язки, які ніхто не може скасувати одним розчерком пера або новим законом. Незрівнянно більша частина торгівлі, здійснюваної радянськими компаніями, будь то імпорт або експорт, доводитися на торгівлю між республіками, і це вам відомо краще, ніж мені. Угода “дев’ять плюс один” вселяє надію на те, що республіки поєднуватимуть більшу автономію з більш активним добровільним взаємодією – політичних, соціальних, культурних та економічних – замість того, щоб ступати на безнадійний шлях ізоляції. Тому американські інвестори і бізнесмени прагнуть до того, щоб займатися бізнесом в Радянському Союзі, включаючи Україну. “
Ця промова багатьох дуже обурила, на Буша посипалась критика. Вільям Сафайр у колонці New York Times глузливо називає цю промову “Chicken Kiev Speech”. Це гра слів, яка сполучає два значення її назви: “Котлета по-київськи” та “Спіч київського боягуза”. Існує версія, що слова про “суіцідальний націоналізм” в промові з’явились після зустрічі Буша з Горбачовим.
Леонід Кравчук згадував: “Буш сказав, що незалежність України — це не головне, що треба не поспішати, а що треба допомагати Горбачову проводити перетворення або реорганізацію в Радянському Союзі. От головне завдання України. Що викликало обурення в Верховній раді, коли виступав Буш. І це був гул. Він відчув це”.
Історик Сергій Плохій наводе таке пояснення позиції США: “У Вашингтоні боялися повторення Югославії, де вже йшла війна. При тому, що Радянський Союз був другою за кількістю боєголовок, навіть, першою супердержавою. Тобто, питання було повторення Югославії, але тепер з ядерними боєголовками”.
Фотографії: Радіо Свобода
Використано матеріали suspilne.media