Німеччина капітулювала двічі

На початку травня 1945 року починається підписання окремих актів капітуляції німецьких підрозділів по всьому Західному фронту. Але загальної капітуляції Німеччини так досі і не було підписано. Треба зазначити, що Німеччина виношувала плани капітулювати лише на Західному фронті, і намагалась відводити на Захід зі Східного фронту свої військові підрозділи, спрямовувала потік біженців зі Сходу у західні райони.

Саме з намірами капітулювати тільки на Західному фронті 5 травня 1945 року, за дорученням Карла Деніца (після смерті Гітлера саме він очолив Німеччину та її збройні сили) в ставку Ейзенхауера в Реймсі (очолював війська союзників в Європі) прибув адмірал Фрідебург. Під час перемовин, представники союзників дали зрозуміти, що часткова капітуляція неможлива. Але Німці продовжували стояти на своєму та тягнули час.

6 травня до Реймсу прибув Альфред Йодль (начальник штабу оперативного командування Вермахту). Йодль продовжив перемовини з тієї ж позиції, але через деякий час зрозумівши всю безвихідність положення Німеччини та її збройних сил, і що союзники ніколи не підуть на якісь домовленості з ними, запросив у Деніца повноважень на загальну капітуляцію, які і отримав – «Грос-адмірал Деніц надає повне право підписати відповідно до запропонованих умов».

6 травня до Реймсу прибули представники союзницьких командувань: члени радянської місії генерал Суслопаров та полковник Зенковіч, а також заступник начальника Вищого штабу національної оборони Франції генерал Севез.

О 02:41 7 травня, в приміщенні оперативного відділу генерал Йодль поставив свій підпис під Актом про капітуляцію.

Генерал Суслопаров підписував акт капітуляції Німеччини не отримавши на це відповідних інструкцій з Москви. Тому рішення поставити свій підпис він прийняв самостійно. Але вже незабаром після підписання акту, Суслопаров отримав наказ Сталіна, що забороняв підписувати документ про капітуляцію. Сталін був обурений підписанням капітуляції в Реймсі, наполягав на підписанні загальної капітуляції в Берліні, а вже підписаний документ визнати недійсним. Сталін заявляв: «Договір, підписаний у Реймсі, не можна скасувати, але його не можна і визнати. Капітуляція повинна бути здійснена як найважливіший історичний акт і прийнята не на території переможців, а там, звідки прийшла фашистська агресія, — в Берліні, і не в односторонньому порядку, а обов’язково верховним командуванням всіх країн антигітлерівської коаліції». Союзники відмовились відміняти підписаний у Реймсі акт капітуляції, але домовились з Москвою про повторне підписання Німеччиною капітуляції в Берліні, який на той час вже був зайнятий радянськими військами.

8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (о 00:43, 9 травня за московським) в берлінському передмісті Карлсхорст було підписано ще один Акт про капітуляцію Німеччини. Його текст майже дослівно повторює текст 7 травня.

Від німецької сторони акт підписали: генерал-фельдмаршал, начальник Верховного головнокомандування Вермахту Вільгельм Кейтель, представник люфтваффе — генерал-полковник Штумпф та військово-морських сил — адмірал Фон Фрідебург. Беззастережну капітуляцію приймали маршал Жуков Георгій Костянтинович (від радянської сторони) та заступник головнокомандувача союзних експедиційних сил маршал Артур Теддер.

Радянський Союз дізнався про капітуляцію Німеччини та закінчення війни з повідомлення Радінформбюро 9 травня 1945 року лише о 10 вечора за московським часом, з вуст диктора Юрія Левітана.

Акт про воєнну капітуляцію Німеччини (8 травня 1945 р.)

Ми, що нижче підписалися, діючи за уповноваженням Німецького Верховного Командування, погоджуємось на беззастережну капітуляцію всіх збройних сил на суші, на морі і в повітрі, що перебувають в даний час під німецьким контролем, Верховному Командуванню Союзних Експедиційних Сил і водночас Верховному Головнокомандуванню Червоної Армії.
Німецьке Верховне Командування негайно видасть розпорядження всім органам влади сухопутних, морських і повітряних сил та всім силам, які перебувають під німецьким контролем, припинити бойові дії о 23.01 за центральноєвропейським часом 8 травня 1945 року, залишатись на тих позиціях, які вони займають в даний час, повністю роззброїтися, передавши всю їхню зброю та обладнання місцевим союзним командирам або офіцерам, призначених представниками Союзного Верховного Командування. Жодному кораблю, судну чи літаку не повинні бути завдані руйнування та будь-яким іншим чином не можуть бути пошкоджені їх двигуни, корпуси і обладнання, а також машини, озброєння, апарати та, взагалі, всі військово-технічні засоби ведення війни.
Німецьке Верховне Командування негайно виділить відповідних командирів і забезпечить виконання всіх наступних наказів, виданих Верховним Командуванням Союзних Експедиційних Сил і Верховним Головнокомандуванням Червоної Армії.
Даний акт про військову капітуляцію не буде перешкодою для заміни його іншим генеральним документом про капітуляцію, укладеним Об’єднаними Націями або від їх імені стосовно НІМЕЧЧИНИ і німецьких збройних сил в цілому.
У випадку, якщо Німецьке Верховне Командування або будь-які збройні сили, що перебувають під його контролем, не діятимуть відповідно до даного акта про капітуляцію, Верховне Командування Союзних Експедиційних Сил, а також Верховне Головнокомандування Червоної Армії застосують такі каральні заходи або інші дії, які вони вважатимуть за необхідні.
Даний акт складений англійською, російською та німецькою мовами. Тільки англійський та російський тексти є автентичними.

Фон Фрідебург Кейтель Штумпф
За уповноваженням Німецького Верховного Командування:

В ПРИСУТНОСТІ:
Г.Жуков
За уповноваженням Верховного Командування Червоної Армії

А.Теддер
За уповноваженням Верховного Командувача Союзних Експедиційних Сил

При підписанні також присутні як свідки:

Карл Спаатс
Головнокомандувач Першої Французької Армії

Латр де Тассіньї
Генерал, Командувач стратегічними повітряними силами США