Клим Поліщук. Психолог революції.

Ім’я українського письменника Клима Поліщука на багато десятиліть було викреслено з історії, з української та світової літератури. Клим Поліщук був самобутнім письменником, зі своїм унікальним стилем, зі своєю філософією, і в 1920- роках його твори користувались великою популярністю. Вже за життя його називали творцем оригінального жанру «новели факту», психологом революції, «королем» готичної прози. 

Клим Лаврентійович Поліщук народився 25 листопада 1891 року на Житомирщині. Письменник входить до покоління розстріляного відродження, він як і сотні інших представників української інтелігенції 1920-30-х років став жертвою тоталітарної сталінської машини.

Клим Поліщук дебютував як поет. Перші його вірші були надруковані в журналі «Рідний край», який видавала Олена Пчілка. В 1909 році  у львівському журналі “Дзвінок” друкується його прозовий твір «Волинські легенди» та дитячі казки «Що співав соловейко». Цього ж року Клим Поліщук починає навчання в  училищі при Академії Мистецтв у Петербурзі, слухає курс лекцій з психології. Молодий письменник повністю занурюється в бурхливе літературне життя початку століття, знайомиться з новими літературними напрямами, зустрічається з письменниками символістами. Цей період життя мав великий вплив на формування його майбутнього літературного стилю. 

З 1912 року постійно проживає в Житомирі. Тут стає одним з засновників українського часопису «Струмок». В цей період письменник багато їздить по Волині займаючись етнографічними дослідженнями, збирає місцеві народні оповідання та фольклор. Цей зібраний матеріал пізніше знайде своє достойне місце у його творчості. В 1915 році був заарештований царською охранкою, ймовірніше за проукраїнську позицію та зв’язок з українським політичним рухом. З 1916 року бере участь у Першій світовій війні. Пізніше, спираючись на враження від участі у війні, напише цикл нарисів «Серед могил і руїн». 

Після початку революції 1917 року та громадянської війни проживає в Києві, їздить Україною, що дозволяє йому стати свідком багатьох подій того неспокійного часу. Ці свідчення та враження знайдуть своє місце на сторінках  його творів присвячених революції та громадянській війні. В оповіданні «Отаманша Соколовська» Клим Поліщук описує події, що відбулися на Волині, і свідком яких він безпосередньо був. Оповідання розказує про отаманшу Марусю Соколовську, яка в часи війни УНР з більшовиками, у віці 17 років очолила повстанський загін. 

Вже пізніше, в 1920-х роках, осмислюючи події революції пише два романи – “Гуляйпільський батько” про Нестора Махна, якого автор спостерігав особисто, та «Отаман Зелений», де створює багатий художній образ отамана Зеленого. 

Клім Поліщук активний учасник літературного життя Києва Він серед засновників та учасників літературних груп «Музагет», «Мистецький цех». Багато пише.

В 1920 році Клим Поліщук переїжджає в Галичину, де проживе до 1925 року. В Галичині він започаткував видання «Мамай».  

Період життя в Галичині стає одним з найплідніших у його творчій біографії. 

У 1921 році одружився з Галиною Мневською – письменницею та актрисою, більш відомою під псевдонімом Галина Орлівна. Незабаром у них народжується дочка Леся. 

У 1925 році, отримавши дозвіл на повернення в Україну, Клим Поліщук із сім’єю поселяється у Харкові й протягом кількох років плідно працює, але його творчість погано вписується у радянську соціалістичну реальність, яка на той час майже повністю поглинула літературне життя. 

Блискучий, талановитий письменник, в розквіті сил, за свої погляди, за свій талант був репресований тоталітарним монстром. Клим Поліщук заарештований в 1929 році, через звинувачення в приналежності до Спілки визволення України (СВУ). Сидів в концтаборі Карлаг (один з найбільших таборів системи ГУЛАГ, знаходився в Карагандинській області Казахстану) та на Соловках (Соловецький табір – один з перших більшовицьких концтаборів). Був розстріляний в 1937 році в урочищі Сандармох, де були вбиті понад тисячу в’язнів Соловецького табору. 

До наших днів дійшло листування Кліма Поліщука з дружиною часів його перебування в таборі. Точніше сказати, вже з колишньою дружиною, бо вони розійшлися ще в 1928 році. Це листування важливий документ епохи та свідок внутрішнього життя письменника. З листування ми дізнаємося, що саме дружина вмовила Кліма Поліщука переїхати до Радянського Союзу, хоча він був проти, відчуваючи всю небезпеку такого кроку. Як бачимо, він був правий. До речі, Галина Орлівна разом з донькою Лесею також зазнали репресій, були заарештовані та довгий час прожили в заслані. 

Тільки віднедавна ім’я Клима Поліщука повертається в українську літератури. Його твори знову знаходять своє заслужене місце, починають активно друкуватися та привертають увагу читачів. Проза і поезія Клима Поліщука несуть в собі глибокий зміст, вони оригінальні та майстерно написані. Поглибить свої враження від української літератури, купуючи та читаючи твори Клима Поліщука.

Література:

1. Костиря Б. М. Трагічний голос Клима Поліщука // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 5. – С. 108–116.

2. Костиря Б. М. Лірик і майстер великих жанрів // День. – 2011. – 16 верес.

3. Костиря Б. М. Тернисті шляхи Клима Поліщука // Літературна Україна. – 2011. – 6 жовт. – С. 15.

4. Левицький В. Книжник із кришталевою чорнильницею // Сучасність – 2010. – № 2. – С. 151-153.