Хроніка подій: 29 липня в історії

• 29 липня, 1776 року останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського відправили на Соловецькі острови, де він провів у ув’язненні 25 років. Керівництву монастиря було наказано утримувати його без права залишати монастир, заборонити не лише листування, а й будь-яке спілкування з іншими людьми, а також тримати під постійною охороною монастирських солдатів.

• 29 липня, 1836 року в Парижі урочисто відкрили Тріумфальну арку. Монумент, зведений на площі Зірки (нині площа Шарля де Голля), задумувався як символ військової слави Наполеона Бонапарта. Однак через політичні потрясіння його будівництво тривало майже 30 років, і сам імператор не дочекався відкриття. У 1840 році під аркою пройшов траурний кортеж із прахом Наполеона, доставленим з острова Святої Єлени.
• 29 липня, 1921 року Адольф Гітлер очолив Націонал-соціалістичну робітничу партію Німеччини (НСДАП), змінивши на посаді її засновника Антона Дрекслера, який отримав статус «почесного голови» партії.

• 29 липня, 1941 року через численні прорахунки, поразки та оточення частин Робітничо-селянської Червоної армії генерал армії Георгій Жуков був звільнений з посади начальника Генерального штабу та призначений командувачем Резервного фронту.
• 29 липня, 1954 року в Лондоні у видавництві Allen & Unwin вийшла друком перша частина роману-епопеї англійського письменника Джона Р. Р. Толкіна «Володар перснів», яка й донині залишається одним із найвідоміших творів у жанрі фентезі.
• 29 липня, 1805 року народився Алексіс де Токвіль — французький письменник, історик, державний діяч, суспільствознавець і міністр закордонних справ Франції (1849). Автор праці «Старий порядок і революція», він був послідовним захисником демократії та свободи й вважається одним із теоретиків лібералізму.
• 29 липня, 1865 року народився Андрей Шептицький — український церковний діяч, меценат, предстоятель Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький та архієпископ Львівський (1901–1944). У 1899–1900 роках був єпископом Станиславівським. Доктор права (1888) і богослов’я (1894), один із найвидатніших провідників української церкви та національного руху першої половини ХХ століття.