Чорна рада 1663 року

⠀⠀27—28 червня 1663 на околицях м.Ніжин проходила загальна козацька рада, скликана за наказом російського царя Олексія Михайловича для обрання першого гетьмана Лівобережної України. Ця рада стала відома як Чорна рада.
⠀⠀Скликанню ради передувала політична боротьба, що розгорнулася на Лівобережжі практично відразу ж після того, як гетьман Ю.Хмельницький уклав з польським королем Яном II Казимиром Ваза Чуднівський договір, який передбачав повернення Гетьманату до складу Речі Посполитої. Лівобережні козацькі полки та Запорозька Січ не визнали його та залишились під порядкуванням московського царя.
⠀⠀Головними претендентами на булаву Лівобережжя виступали: гетьман наказний Я.Сомко, ніжинський полковник В.Золотаренко та кошовий отаман Запорозької Січі І.Брюховецький.
Політичні програми Я.Сомка та В.Золотаренка відбивали переважно інтереси заможного козацтва Лівобережжя, його старшинської верстви, яка в роки визвольних змагань домоглася де-факто статусу регіональної еліти. У відносинах з московською стороною намагалися зберегти автономний статус Гетьманату, що й надалі мав залишитися під протекцією московського царя, але з гарантіями непорушності козацьких прав.
⠀⠀Брюховецький виступав за необхідність обмеження повновладдя гетьмана та козацької старшини, розширення повноважень міського самоврядування, втихомирення соціальних апетитів “нового панства” і старшинства, а також посилення владних повноважень царської адміністрації в Україні.
Показова поступливість і лояльність І.Брюховецького цареві забезпечили йому всебічну підтримку з боку царської влади, а демагогічні обіцянки соціального реваншу привернули на його бік рядове козацтво, міщанство і селянство.
⠀⠀Зважаючи на царський наказ, що передбачав задоволення вимоги І.Брюховецького та його оточення щодо проведення гетьманського обрання обов’язково на повній, або так званій чи чорній раді (доступ до участі в якій отримували всі охочі), а також присутність на раді відділу царських військ результати обрання гетьману були зрозумілі наперед.
⠀⠀Перший день Чорної ради 27 червня, пройшов у гострих протистояннях сторін, із застосуванням холодної та вогнепальної зброї. Рятуючи своє життя, Я.Сомко був змушений шукати порятунку в наметі кн. Д.Велико-Гагіна, а обрання гетьмана за розпорядженням царського представника було перенесене на наступний день. За ніч агітація запорожців, які вийшли із Січі разом з І.Брюховецьким, спричинила істотне розширення числа його прибічників, а відтак, після відновлення ради 28 червня її учасники безперешкодно проголосили останнього гетьманом Лівобережної України. Натомість наказного гетьмана Я.Сомка, полковників В.Золотаренка, О.Силича, О.Щуровського, С.Третяка, І.Папкевича, С.Шамрицького, Д.Чернявського, генеральних писарів Х.Тризну та М.Вуяхевича-Височинського, ряд старшин полкового і сотенного рівня було взято під варту.

Джерело: Горобець В.М. Чорна рада 1663 // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2013. – 688 с.