Червоний терор в Києві. Лютий 1918 року.

Майже одразу після захоплення влади в Петербурзі більшовики оголосили ультимативні вимоги до Української Центральної Ради, схиляючи її скласти владні повноваження та віддати Україну до рук червоних комісарів. Центральна Рада відповідає відмовою, на що червоні розпочинають війну. В захопленому Харкові було створено маріонетковий радянський уряд України. Було захоплено Катеринославську та Полтавську губернії. Червона армія просувалася до Києва.

В наступі на Київ основну частину ворожого війська складали загони червоної армії, які прибули з території Росії, але були створені й незначні українські частини – збройні сили радянської Української Народної Республіки на чолі з Юрієм Коцюбинським, що мало засвідчити наступ на Київ українських радянських сил.

Наступом об’єднаних сил на Київ керував Михайло Муравйов, авантюрист та революціонер, в минулому офіцер царської армії, учасник Першої світової війни, член партії Есерів (соціалістів-революціонерів), пізніше підніме повстання проти більшовиків, буде вбитий. Вирізнявся особливою жорстокістю.

На підступах до Києва, біля залізничної станції Крути, червоних зустріли давши нерівний бій 500 студентів, гімназистів, військових курсантів. Більшість з них загинула. Підтримуючи наступ червоної армії, у Києві, на заводі «Арсенал» підняло повстання більшовицьке підпілля. Через спробу припинити повстання на «Арсеналі» Центральній Раді довелося зняти частину військ з фронту, що зіграла свою негативну роль в обороні міста.

Штурм Києва тривав з 5 по 9 лютого 1918 року, і закінчився захопленням міста більшовицькими військами. Всі ці дні за наказом Муравйова шов нещадний обстріл міста важкою артилерією, який не припинився, коли до нього прибула делегація міської думи з повідомленням, що Центральна Рада залишила Київ, і що від обстрілу страждає мирне населення. Центральна рада та державні установи переїхали до Житомира. В самому ж Києві почалось кроваве встановлення нових порядків.

В перші ж дні окупації Києва розпочинаються розстріли представників антибільшовицьких партій, заможних класів, інтелігенції, духівництва. Муравйов видав такий наказ: «Військам обох армій, Єгорова і Берзіна, наказую безпощадно знищити в Києві всіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції». З його дозволу в місті починаються пограбування, мародерство та насилля. По місту вештаються п’яні матроси та червоногвардійці, які грабують та вбивають місцеве населення. Часто приводом для розстрілу людей були наявність українських документів чи використання української мови. У Маріїнському парку було розстріляно 200 учнів гімназій, які перебували в списках українських військово-спортивних організацій. За різними підрахунками від червоного терору в Києві загинуло від 2 до 5 тисяч людей.