Документи

Документи

Універсали Української Центральної Ради

Документи

Протокол Ванзейської конференції

Документи

Промова М.Грушевського на З’їзді рад селянських, робітничих і солдатських депутатів України, 6 (19) грудня 1917 р.

Документи

1863 р., липня 18. Санкт-Петербург. –Розпорядження міністра внутрішніх справ П. О. Валуєва Київському цензурному комітетові про заборону друкуванняукраїнською мовою книжок релігійного змісту, підручниківта видань для початкового читання

Документи

1876 р., червня 23. Санкт-Петербург. –Циркуляр Головного управління у справах друку начальникам губерній з викладом положень Емського указу

Документи

1876 р., червня 15. Санкт-Петербург. – Циркуляр Міністерства народної освіти помічникові попечителя Київського навчального округу І. П. Новікову про посилення контролю за викладачами Харківського, Київського та Одеського навчальних округів, заміну неблагонадійних викладачів “вихідцями з великоросійських губерній”, а також про вилучення українськомовних видань із бібліотек початкових та середніх шкіл

Документи

ПОСТАНОВА РАДИ МІНІСТРІВ СРСР «ПРО БУДІВНИЦТВО КАХОВСЬКОЇ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ НА РІЧЦІ ДНІПРО, ПІВДЕННО-УКРАЇНСЬКОГО КАНАЛУ, ПІВНІЧНО-КРИМСЬКОГО КАНАЛУ ТА ПРО ЗРОШЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ПІВДЕННИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ І ПІВНІЧНИХ РАЙОНІВ КРИМУ» ВІД 20 ВЕРЕСНЯ 1950 р.

Документи

1876 р., травня 18 (30). Емс. – Указ Олександра ІІ про заборону ввезення до Росії українськомовних видань, друкування книжок та текстів до нот українською мовою, постановки українських п’єс, а також про закриття газети “Киевский телеграф”

Документи

Конституція національно-культурної автономії українців на Далекому Сході

Документи, Історія України

Депортація кримськотатарського населення: документи, статистика.

Документи

Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови

Документи

1863 р., липня 18. Санкт-Петербург. – Відношення міністра внутрішніх справ П. О. Валуєва міністрові народної освіти О. В. Головніну про заборону видань українською мовою, спричинену небезпекою масового поширення українофілами “політичних задумів” під виглядом запровадження письменності й просвіти і, відповідно, набуттям питання про українську літературу виключно політичного забарвлення