Фото Голодомору які вперше побачив світ. Александр Вінербергер — один з небагатьох фотографів Голодомору

Александр Вінербергер, австрійський інженер-хімік, який волею долі опинився в 1932-1933 роках в тодішній столиці України – Харкові, де став свідком жахіть Голодомору. Саме його фотографії, які засвідчили наслідки голоду, першими побачив західний світ.


Александр Вінербергер у складі армії Австро-Угорщини приймав участь в Першій світовій війні, потрапив у полон, після чого опинився на території Російської імперії. Деякий час проживав у Москві, де започаткував хімічну лобараторію. Активно займався хімічними дослідами, був спеціалістом з вибухових речовин. Мабуть  «наситившись» молодою радянською владою здійснив спробу втечі на Захід, але був схоплений, і деякий час перебував у в’язниці. В цей час його експертність як хіміка оцінила влада, якій вкрай потрібні були такі спеціалісти. Цей факт напевно і врятував Вінербергера від загибилі. Ще перебуваючи в статусі ув’язненого його залучають до роботи на хімічних підприємствах, заводах з виробництва вибухівки. На початку 1930-х років його остаточно звільняють з тюремного ув’язнення. В 1932 році Вінербергер був направлений до Харкова, де і працював декілька років на харківському заводі «Пластмас».

Опинившись у Столиці Відчаю Вінербергер і побачив всі страхіття штучного голоду на власні очі. В той час коли більшість цивілізованого світу закривала очі на факт голоду в Україні, коли до Радянського Союзу приїжджали з візитом відомі вчені, письменники і політики, які після повернення на Захід на всі боки розповідали як гарно в «сталінській росії», а не якого голоду вони не бачили, що це брехня. Уряди Франції, Англії, США мовчали. В цей час звичайний австрійський інженер, розуміючі всю небезпеку, бо сам пройшов застінки НКВС, детально документує на свою фотокамеру все що бачить навколо – мертві люди на вулицях, голодні діти, вокзали забиті голодними селянами, черги біля продуктових магазинів. Він бачить на Харківських вулицях, на його околицях людський страх, смуток, лють, безвихідь… Фіксує на фотоплівку місця масових поховань…

Негативи знімків Вінербергер через австрійське посольство дипломатичною поштою відправляє у Відень. Вперше знімки були опубліковані в 1935 році, без зазначення їх авторства. В 1939 році, вже після повернення з СРСР до Австрії, Александр Вінербергер опублікував власну книжку спогадів, де до фото свідоцтв Голодомору, ще додались коментарі автора, його відчуття від побаченого. Спогади Вінербергера містять важливий матеріал по Голодомору, взагалі по життю в Союзі, в Радянській Україні в 1920-1930-х роках. Тому нещодавно українськими істориками, журналістами було піднято питання про публікацію цих спогадів в українському перекладі. Маємо надію, що цінні спогади очевидця страшної сторінки історії України з’являться на наших книжкових полицях.