Левко Мацієвич: український авіатор та революціонер

Мацієвич Лев Макарович — один із перших українських авіаторів. Народився в селі Олександрівка, Чигиринського повіту, Київської губернії в 1877 році. Здобув освіту інженера-механіка у Харківському технологічному інституті, закінчив Миколаївську морську академію. Проходив військову службу на флоті. З 1902 року займав посаду в корпусі корабельних інженерів Морського відомства. Одержав посаду молодшого помічника судобудівника в Севастопольському порту.

Лев Макарович виявився талановитим інженером та винахідником. У 1909 році він розробив перший у світі проект авіаносця. Авіаносець Мацієвича був розрахований на 25 літаків, мав навісну злітно-посадкову смугу, розгінну лебідку, яка надавала швидкість аеропланам (прообраз катапульти), а також спеціальні натяжні мережі для гальмування літака при посадці. Спеціально для використання на авіаносцях їм був розроблений проект аероплана з жорстким шасі, і один із перших проектів гідроаероплана. Але, на жаль, не один із проектів Мацієвича так і не був реалізований.

У 1910 році Лев Мацієвич відправляється до Франції, для навчання в льотній школі у відомого льотчика та авіаконструктора Анрі Фармана. Після закінчення школи він одержав ліцензію пілота. У той час у Російській імперії було лише трохи більше 30 льотчиків, і Мацієвич став серед кращих.

У 1910 році Левко Мацієвич взяв участь у Всеросійському святі повітроплавання, в якому брало участь 11 льотчиків. Подія була резонансна, і привертала до себе особливу увагу. За кілька днів до катастрофи Мацієвич на своєму літаку «покатав» голову Ради Міністрів Петра Столипіна. Мацієвич був зіркою. Усіх захоплював його спокійний, впевнений, професійний стиль керування літаком. У ті дні було поставлено багато рекордів. Так, Мацієвич та авіатор Єфімов вперше здійснили польоти вночі. Ставили тут і рекорди висоти.

Вирішив поставити такий рекорд і Лев Мацієвич. Спочатку передбачалося взяти висоту на літаку марки «Соммер». Але, в останній момент у ньому щось забарахлило, тому Лев Макарович вирішив здійснити політ на своєму «Фармані IV». Мацієвич піднявся в повітря і, намотуючи кола, набирав висоту. Свято добігало кінця, було близько 6 години вечора, горизонт освітлювало сонце, що сідало, пролунав постріл гармати, що оголошував кінець змагань, але публіка не поспішала розходитися, здивовано спостерігаючи за літаком Мацієвича. Але раптом почувся гучний тріск, «Фарман» дивно хитнувся і почав розпадатися на шматки просто в повітрі. За мить глядачі з жахом побачили постать пілота, що випала з літака. Слідом за пілотом впав літак, що розвалився. Всі були в заціпенінні, на трибуні притиснувши до себе доньку, билася в істериці дружина авіатора. Як стало відомо пізніше, в результаті слідства, на висоті 385 метрів лопнула дротяна розтяжка попереду літака, потрапила у гвинт, лопнули й інші розтяжки, аероплан втратив жорсткість і почав розпадатися.

Лев Мацієвич вів активну політичну діяльність і дотримувався прогресивних на той час революційних, соціалістичних ідей. Ще студентом, він вступив до студентського політичного гуртка «Студентська громада» у Харкові. В часи роботи в Севастополі створив у Народному домі міста самодіяльний робітничий театр з українським репертуаром. Лев Мацієвич став засновником, нарівні з Міхновським, Антоновичем, Революційної Української партії.

Ховали Льва Макаровича як героя, на похороні були присутні тисячі людей. Загибель Левка Мацієвича призвела до винаходу парашута — його вигадав артилерійський поручик Гліб Котельников. Наштовхнула його на думку про створення парашута саме смерть капітана Мацієвича. У 1912 році він отримав патент на перший у світі ранцевий парашут.