Операція КДБ “Блок”: репресії проти української інтелігенції та арешти за коляду
На початку зими 1972 року радянський режим завдав жорстокого удару по українській інтелігенції. Операція “Блок” КДБ, спрямована на знищення національно-свідомих українців, стала однією з найтемніших сторінок історії України другої половини ХХ століття.
Операція розпочалася 12 січня, коли співробітники КДБ арештували 14 осіб у Києві та Львові. Всі вони були звинувачені в “українському буржуазному націоналізмі” та поширенні самвидаву.
“КДБ намагається встановити, чи не планують націоналістичні елементи використовувати колядки у ворожих цілях”, — таку формуліровку ми знаходимо в документі, укладеному головою КДБ Федорчуком для ЦК КПУ 31 грудня 1971 року. Першими під прицілом КДБ опинилися дисиденти, які, прагнучи зберегти українські традиції в атеїстичному режимі, влаштували різдвяну коляду. Арешти після коляди дали початок хвилі особливо жорстоких репресій, і до кінця 1972 року було заарештовано 100 осіб, а до 1974 — 193 особи.
КДБ готувалось до затримання “особливо небезпечних” колядників заздалегідь. В документі КДБ укладеному 31 грудня 1971 року містяться імена керівників ватаг та списки з переліком адрес, куди мали завітати колядники, а також йдеться про те, що: “націоналістично налаштовані особи мають намір організувати з числа студентів Київського державного університету, політехнічного інституту та творчої інтелігенції групи для проведення колядок на Русанівці, Дарниці, Святошині, Академмістечку, а також у центрі міста Києва”.
Під час перших арештів були затримані Василь Стус та В’ячеслав Чорновол. У Києві 12-14 січня синхронно з переслідуваннями у Львові арештували літературного критика Івана Світличного, філософа й гоголезнавця Євгена Сверстюка, математика й публіциста Леоніда Плюща, багатолітнього в’язня сталінських таборів Данила Шумука, лікаря Миколу Плахотнюка, інженера-економіста Зіновія Антонюка, митця-реставратора та інженера Олеся Сергієнка, поета-шістдесятника Івана Коваленка.
В звіті КДБ секретарю ЦК Компартії України Шелесту від 13 січня 1972 року йшлося про успішний початок операції проти українських дисидентів під кодовою назвою “Блок”. В цьому ж документі згадуються покази громадянина Бельгії Ярослава Добоша. Саме арешт на станції Чоп 4 січня 1972 громадянина Бельгії, члена “Спілки української молоді” Ярослава Добоша став безпосереднім приводом для початку операції “Блок”. За Добошем вели тривале спостереження: КДБ було відомо, що в Києві він зустрічався з Іваном Світличним, Зіновією Франко та іншими шістдесятниками. У КДБ його примусили зізнатися, що він прибув “для виконання завдання закордонного антирадянського центру бандерівців ОУН”. Добош виступив із каяттям по радянському телебаченню, його відповідну заяву опублікувала радянська преса, після чого його вислали за кордон СРСР.
Більшість із арештованих 12 січня 1972 року були засуджені за ст. 62 Кримінального кодексу УРСР “Антирадянська агітація та пропаганда” та отримали вирок позбавлення волі терміном на п’ять-сім років у таборах суворого режиму та три роки заслання. Усього протягом року зазнали репресій 89 осіб, більшість з яких були засуджені до довгих термінів ув’язнення. До спецпсихлікарні потрапили Микола Плахотнюк, Леонід Плющ, Василь Рубан та Борис Ковгар. Це стало початком масових репресій проти української інтелігенції, які тривали майже неперервно до кінця 1976 року.
За даними Харківської правозахисної групи, у 1972-1974 в Україні заарештували 193 особи, у тому числі за антирадянську пропаганду — 100 осіб, за релігійні переконання — 27 осіб.
Інформаційне повідомлення Голови КДБ при Раді Міністрів УРСР Федорчука в ЦК КПУ.
Про організацію груп для проведення колядок, керівників ватаг. Джерело: suspilne.media
Спеціальне повідомлення Голови КДБ при Раді Міністрів УРСР Федорчука
Першому секретарю ЦК КПУ Шелесту про початок операції “Блок”. Джерело: suspilne.media
Джерело: suspilne.media