Михайло Грушевський про Хрещення Русі

«Християне й перед тим бували в Україні. Здається князь Аскольд був хрещений; за Ігоря була церква св. Іллі в Києві, а жінка Ігоря, княгиня Ольга, теж охрестилася по смерті чоловіка й її за те уважали святою. Але тільки вже Володимир заходився коло того, щоб християнська віра розширилася по всіх землях його держави, аби як найбільше людей хрестилось і сю нову віру приймало. Він виписав з грецьких і болгарських земель багато священників, єпископів і митрополитів, казав їм учити наших людей і настановляти з них священників. Почав ставити церкви по городах і по селах, де хрестилися люде; закликав майстрів грецьких і казав їм вимурувати гарні церкви в Києві й по деяких інших містах. Попривозив з грецьких міст ікони, книги, також статуї. Виписав майстрів з Візантії й казав їм бити українські гроші, золоті й срібні, такі як бились у Візантії. Одним словом, як кажу, старався приподобити свою державу до Візантії в чім лише міг.

З християнством з Греції та Болгарії прийшла до нас наука, освіта, книги. В Болгарії християнство прийнялось на сто літ раніше, були там уже всякі церковні книги, переложені на слов’янську мову, досить подібну до тодішньої нашої, відти за Володимира пішли книги й до нас, а у нас потім перекладено вже й инші книги з грецької мови. З Болгарії перейняли ми азбуку, письмо слов’янське.

Духовенство, священники почали навчати людей, що гріх сваритись, грабувати, убивати; наказували жити по християнські; забороняли жити без вінчання, держати по кілька жінок, почали відріжняти дітей шлюбних від нешлюбних …Вже князі не вбивали, не різали так одні одних, без милосердя і сорому, як давніше. Про самого Володимира писали наші книжники, що він дуже одмінився потім як вихрестився. Пред тим був суворий і немилосердний, про ріжні його вчинки криваві складались навіть байки всякі, а коли вихрестився, став добросердним і ласкавим…»

Цитується за М.Грушевський «Історія України». Підручник для середніх і вищих початкових шкіл. — Київ-Відень. 1920.