Керченський міст 1945 року

Перший Керченський залізничний міст був побудований вже після звільнення Криму від німецьких військ. При цьому для будівництва мосту використовували залишені німцями матеріали. Проєкт мосту також був німецьким.

Під час окупації німці побудували через Керченську протоку канатну дорогу, яку планували в майбутньому замінити на міст. За спогадами німецького міністра озброєнь та боєприпасів Альберта Шпеєра, проєкт Керченського мосту затверджував особисто Гітлер. В 1943 році німцями були розпочаті роботи по будівництву мосту, але швидкий наступ червоної армії не дав змоги продовжити роботи. Під час відступу німці частково демонтували канатну дорогу та знищили частини мосту, які встигли побудувати.

Міст починався біля коси Чушка на краснодарському узбережжі й закінчувався біля східної точки Криму – біля Єнікальського півострова. Конструкція складалася зі 115 прольотів по 27,1 метра кожна.

Міст був залізничним, також паралельно будувались залізничні колії до мосту. Разом із дамбами міст мав довжину 4,5 кілометри. У його конструкції також відводилося місце судноплавному фарватеру у районі Керч-Єнікальського каналу.

Міст будували швидкими темпами, бо стояло завдання закінчити його до 27-ї річниці жовтневого перевороту. Це певним чином відобразилось на його якості. Також проблемою була крига, яка загрожувала опорам мосту. Кригу намагалися бомбити з літаків, підривати вибухівкою, дробити його криголамом. Врешті потужна крига знесла кілька опор мосту після чого його остаточно розібрали.


Постанова ДКО СРСР № 7575 «Про Керченський залізничний міст». 22 лютого 1945 р.

Джерело: «В штабах Победы. 1941-1945: Док. в 5 кн. Кн. 5. 1945».


Джерело фотографій: Радіо Свобода