Винахід фотографії та кіно

Люди завжди хотіли відобразити навколишній світ, образи з цього світу. Так, у давнину це були наскельні малюнки, надалі поява живопису. І лише в 19 столітті люди винаходять фотокамеру, що дозволило отримувати будь-які зображення навколишнього світу. Винаходу фотокамери передувала низка наукових відкриттів. У 18 столітті вчені встановили, що деякі хімічні речовини реагують на світло, і об’єкти, покриті цими речовинами, можуть сприймати світлові зображення з навколишнього світу.

ВИНАХІД ФОТОГРАФІЇ

Першу фотографію зробив фізик Жозеф Ньєпс в 1826 році.

Він застосував так звану темну камеру, яка являла собою скриньку з крихітним отвором. Світло потрапляючи в цей отвір проектувало зображення на олов’яну пластинку зі світлочутливим покриттям. Потім потрібно було виявити ці пластинки протягом 8 годин для отримання зображення.

Найстаріша з фотографій Ньєпса, що збереглася до нашого часу.
Зроблена близько 1826 року.

В 1839 році інший фізик удосконалив метод отримання фотографії, що дозволило робити фото всього за 20 хвилин. Це був Луї Дагер, а його винахід отримав назву дагеротип.

Оригінальна камера Дагера

Були у перших камер і свої мінуси. Так, при фотографуванні людини доводилося фіксувати її голову спеціальним пристроєм, щоб портрет не змістився, також пластини не можна було розмножити.

Англійський учений Вільям Фокс Талбот винайшов більш досконалий спосіб отримання фотографії. Він почав просочувати папір спеціальним хімічним світлочутливим складом (азотнокислого срібла, йодистого калію). При проектуванні на цей папір зображень, ті ділянки на які потрапляло світло темніли, а інші залишалися світлими. Так вийшов негатив. Потім негатив він переводив на інший лист при обробці галовою кислотою та нітратом срібла. Так вийшов позитив (від грецької – «прекрасні образи»).

Конічна камера середини 19 століття мала досить просту конструкцію. Вона складалася зі шкали наведення, двох лінз для фокусування, екрану на якому спочатку фокусувалося зображення, дві залізні пластинки, оброблені світлочутливими елементами, куди зображення переносилося.

Американський винахідник, на ім’я Джордж Ісмен створив першу плівкову фотокамеру з плівкою зі спеціальних світлочутливих елементів на 100 кадрів. Камера отримала назву Kodak N I. Починається ера фотографії

Слід згадати про ще одну унікальну камеру. Це «Поляроїд», винайдена в 1947 році Едвіном Лендом. Ця камера мала всередині своєрідну мікрохімічну лабораторію, яка дозволяла за кілька хвилин отримати готову чорно-білу фотографію. Кольорові фотографії на цих камерах з’явилися лише 1963 року.

ВИНАХІД КІНО

Винахід фотографії став основою появи кінематографа. Ви знаєте, що якщо окремі фотографії предмета, що рухається, будуть змінювати один одного, то ми будемо сприймати цей предмет як такий, що безперервно рухається. Саме на цьому науковому факті й ґрунтується винахід кіно. Все почалося з експерименту з послідовних фото зроблений Едвардом Майбріджом у 1872 році. Ним на іподромі було послідовно встановлено 48 камер, які повинні були зафіксувати коня, що скаче, один за одним. Вийшов ряд фото, під час перегляду якого створювався ефект руху коня.

В 1888 Томасом Едісоном був винайдений кінетоскоп. Це була скринька з фотографіями, що рухаються всередині, на фотоплівці. Це була рання технологія кінематографа для показу зображення, що рухається. Але його недолік був у тому, що прилад був призначений для індивідуального перегляду через спеціальний окуляр у ящику.

Брати Люм’єр удосконалили його та створили «кінематограф» або «синематограф», який проектував зображення на екран.

Також винахід братів використовувався для фільмування об’єктів, що рухаються. Тут, як і у фотокамері, через знімальний об’єктив будувалося зображення на плівці, різниця була лише в тому, що використовувався стрічкопротяжний механізм, який дозволяв переміщати плівку повз кадрове вікно, що й робило зображення рухомим. Перший показ на новому апараті відбувся в 1895 році. Ця подія стала відправною точкою нового виду мистецтва.

Аппарат «Синематограф» в музее Института Люмьеров, Франция